розхвалювати

ХВАЛИ́ТИ (висловлювати похвалу комусь, чомусь), ПОХВАЛЯ́ТИ рідше; ВИХВАЛЯ́ТИ (ВИХВА́ЛЮВАТИ), ВИСЛАВЛЯТИ, РОЗСЛАВЛЯТИ, РОЗХВА́ЛЮВАТИ, НАХВА́ЛЮВАТИ (НАХВАЛЯ́ТИ), ПІДНО́СИТИ (дуже, надмірно). — Док.: похвали́ти, розхвали́ти, піднести́. Андрій уминав паляниці та все хвалив (М. Коцюбинський); (Кай Летіцій:) Кріспіна Секста я не похваляю — за всі його, тобі відомі вчинки (Леся Українка); Потім Світлана Остапівна сама захопилася донбасівською темою й добру годину вихваляла рідний край (Ю. Яновський); Циган совав матушкам решета й сита та вихвалював свій крам (І. Нечуй-Левицький); Хозари клацають язиками, розхвалюють майстрів, а надто князя (Д. Міщенко); Він все так, як і перше, нахваляє свою математику (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. розхвалювати — розхва́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розхвалювати — Вихваляти, <�дуже> хвалити, розславлювати, с. ПРОСЛАВЛЯТИ.  Словник синонімів Караванського
3. розхвалювати — див. хвалити  Словник синонімів Вусика
4. розхвалювати — -юю, -юєш, недок., розхвалити, -хвалю, -хвалиш, док., перех. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розхвалювати — РОЗХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., кого, що. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь. Льонька Устюжанін .. так розхвалював Мишка, що тому стало ніяково (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. розхвалювати — Розхва́лювати, -люю, -люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розхвалювати — РОЗХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗХВАЛИ́ТИ, хвалю́, хва́лиш, док., перех. Дуже, надмірно хвалити кого-, що-небудь. Льонька Устюжанін.. так розхвалював Мишка, що тому стало ніяково (Збан., Таємниця..  Словник української мови в 11 томах