розхитування

РОЗХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розхи́тувати.

Зміна спадковості рослин — процес двохетапний. Перший стан — розхитування, порушення, ліквідація консерватизму старої спадковості (Наука.., 4, 1963, 19);

Маркович надавав великого значення прислів’ям і приказкам, що відображали розхитування основ феодалізму в Росії (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 30).

Значення в інших словниках

1. розхитування — розхи́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розхитування — -я, с. Дія за знач. розхитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розхитування — РОЗХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розхи́тувати. Зміна спадковості рослин – процес двохетапний. Перший етап – розхитування, порушення, ліквідація консерватизму старої спадковості (з наук.-попул. літ.); Розхитування дружби.  Словник української мови у 20 томах