розцінник

РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки ( див. розці́нка¹ 2).

Значення в інших словниках

1. розцінник — розці́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розцінник — -а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розцінка 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розцінник — РОЗЦІ́ННИК, а, ч. Особа, яка визначає розцінки (див. розці́нка 2).  Словник української мови у 20 томах