розчервонітися
РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Сильно почервоніти від припливу крові до шкіри.
За ті три дні її і не пізнати: запали очі, набрякли-розчервонілись (Мирний, III, 1954, 129);
Нехай хоч вуха побіліють трохи, а то так розчервонілися, що одразу виказують його хвилювання (Кучер, Прощай.., 1957, 157);
// Покритися рум’янцем; розрум’янитися.
[Максим:] Дивіться, дивіться, як розгулялась наша Груня! Розчервонілась, як півонія (Вас., III, 1960, 159);
— Сам своїм очам не вірю: на Варчуковій бричці сидить Дмитро. Розчервонівся, вид радісний (Стельмах, II, 1962, 376);
Юрба клекотіла. Сірі обличчя розчервонілися, і в очах заграли то грізні, то радісні вогники (Головко, І, 1957, 60).
Словник української мови (СУМ-11)