розчерк
РО́ЗЧЕРК, у, ч. Ламана лінія, риска, що замикається від швидкого, розмашистого руху пером, олівцем по паперу при письмі.
*Образно. Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка (Грим., Кавалер.., 1955, 57);
// Риска, завиток, яким закінчується підпис.
Завідувач районним відділом народної освіти підписався з розчерком (Коп., Вибр., 1948, 164).
◊ [Одни́м] ро́зчерком пера́ див. перо́.
Словник української мови (СУМ-11)