розчистити

РОЗЧИ́СТИТИ див. розчища́ти.

Значення в інших словниках

1. розчистити — розчи́стити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розчистити — див. розчищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчистити — РОЗЧИ́СТИТИ див. розчища́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. розчистити — розчи́стити під горі́х кого. Дуже вилаяти, розкритикувати кого-небудь. Він говорив відразу по двох телефонах, з кимсь лаявся, комусь дорікав і дивився на Василя з викликом, готовий щомиті спалахнути і розчистити інжерена під горіх (П. Загребельний).  Фразеологічний словник української мови
5. розчистити — ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О.  Словник синонімів української мови
6. розчистити — Розчи́стити, -чи́щу, -чи́стиш; розчи́сть, -чи́стьмо, -чи́стьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. розчистити — Розчистити см. розчищати.  Словник української мови Грінченка