розчистити
ЗВІЛЬНЯ́ТИ (робити вільним, незайнятим якесь місце, приміщення і т. ін.), ОЧИЩА́ТИ, РОЗЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ рідко. — Док.: звільни́ти, очи́стити, розчи́стити. Забирай, чоловіче, компот та звільняй місце (О. Гончар); Французи змушені були не лише оставити батарею Раєвського, а й очистити підступи до неї (П. Кочура); Повіяв з Акерманщини вітер, розчистив небо (Григорій Тютюнник).
РОЗЧИЩА́ТИ (звільняти що-небудь від чогось непотрібного, зайвого, що захаращує, засмічує його), ОЧИЩА́ТИ, ОЧИ́ЩУВАТИ, ПРОЧИЩА́ТИ. — Док.: розчи́стити, очи́стити, прочи́стити. У парку прочищали підземні труби задля фонтанів і каскадів і розчищали доріжки (О. Стороженко); Вдалині, там, де очищали поля від картоплиння, диміло багаття (М. Томчаній); Спить Калашникове подвір'я, тільки Терешко.. поволі просувається од хати до воріт, потому до колодязя — прочищає стежку (Г. Епік).
Словник синонімів української мови