розчленованість

РОЗЧЛЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан розчленованого.

У зв’язку з розчленованістю рельєфу і характером опадів багато вологи втрачається внаслідок поверхневого стікання (Хлібороб Укр., 10, 1964, 44);

Побудова усного мовлення (особливо діалогічного), його розгорнутість, повнота і розчленованість може бути різною (Рад. психол. наука.., 1958, 235).

Значення в інших словниках

1. розчленованість — розчлено́ваність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розчленованість — -ності, ж. Стан розчленованого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розчленованість — РОЗЧЛЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан розчленованого. У зв'язку з розчленованістю рельєфу і характером опадів багато вологи втрачається внаслідок поверхневого стікання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах