1. Словник української мови в 11 томах

розчленованість

РОЗЧЛЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан розчленованого.

У зв’язку з розчленованістю рельєфу і характером опадів багато вологи втрачається внаслідок поверхневого стікання (Хлібороб Укр., 10, 1964, 44);

Побудова усного мовлення (особливо діалогічного), його розгорнутість, повнота і розчленованість може бути різною (Рад. психол. наука.., 1958, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчленованість — розчлено́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розчленованість — -ності, ж. Стан розчленованого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчленованість — РОЗЧЛЕНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан розчленованого. У зв'язку з розчленованістю рельєфу і характером опадів багато вологи втрачається внаслідок поверхневого стікання (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах