розшарування

РОЗШАРУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розшарува́ти, розшаро́вувати і розшарува́тися, розшаро́вуватися.

Спостереження показали, що ін’єкційні процеси проходять в тектонічно рухливих зонах, де внаслідок міжшарових рухів відбувається тонке розшарування порід (Геол. ж., XIII, 1, 1953, 7);

Козацтво не було соціально однорідним. З самого початку в ньому намітилось класове розшарування на козацьку «голоту», яка становила більшість, і експлуататорську верхівку — старшину (Іст. укр. літ., І, 1954, 56).

2. геол. Шар породи.

Значення в інших словниках

1. розшарування — розшарува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розшарування — [рожшаруван':а і рош:аруван':а] -н':а, р. мн. -ан'  Орфоепічний словник української мови
3. розшарування — -я, с. 1》 Дія за знач. розшарувати, розшаровувати і розшаруватися, розшаровуватися. Розшарування аорти мед. — хвороба з високою летальністю, яка характеризується надривом внутрішньої оболонки аорти, через який кров проникає в товщу аортальної стінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розшарування — РОЗШАРУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розшарува́ти, розшаро́вувати і розшарува́тися, розшаро́вуватися. Спостереження показали, що ін'єкційні процеси проходять в тектонічно рухливих зонах...  Словник української мови у 20 томах