розігнання —
розігна́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
розігнання —
-я, с. Дія за знач. розігнати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розігнання —
РОЗІГНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розігна́ти. У грудні 1878 р. київські терористи .. під керівництвом В.Осинського розробили план убивства харківського губернатора князя Д.Кропоткіна за його жорстоке ставлення до в'язнів і розігнання студентської демонстрації (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах