розійтися —
розійти́ся дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розійтися —
див. рватися; сердитися
Словник синонімів Вусика
розійтися —
[роз'ійтис'а] -йдус'а, роуз'ійдеис':а, роуз'ійдеиц':а, роуз'ійдуц':а; мин. -йшоўс'а, -йшлас'а; нак. -йдис'а, -йд'іц':а
Орфоепічний словник української мови
розійтися —
див. розходитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розійтися —
РОЗІЙТИ́СЯ див. розхо́дитися.
Словник української мови у 20 томах
розійтися —
доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, .. назавжди розійдуться їхні (Тані й Богдана) дороги і ніколи вже не буде їхнього солодкого вимріяного щастя (О. Гончар).
Фразеологічний словник української мови
розійтися —
ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути.
Словник синонімів української мови