роз’єднання
РОЗ’Є́ДНАННЯ, я, с. Дія за знач. роз’єдна́ти і роз’єдна́тися.
Не роз’єднання робітників різних націй, а забезпечення їх найтіснішої єдності — такий був смисл більшовицької вимоги про надання кожній нації права на вільне самовизначення (Ком. Укр., 9, 1966, 29).
Словник української мови (СУМ-11)