Словник української мови в 11 томах

роз’єднувач

РОЗ’Є́ДНУВАЧ, а, ч.

1. Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги.

Високовольтний роз’єднувач; Автоматичний роз’єднувач.

2. перен. Той, хто сприяє роз’єднуванню або роз’єднує (у 2 знач.) кого-небудь.

Словник української мови (СУМ-11)