роз’єднувач
РОЗ’Є́ДНУВАЧ, а, ч.
1. Пристрій для швидкого розмикання електромережі високої напруги.
Високовольтний роз’єднувач; Автоматичний роз’єднувач.
2. перен. Той, хто сприяє роз’єднуванню або роз’єднує (у 2 знач.) кого-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)