Словник української мови в 11 томах

роз’ємний

РОЗ’Є́МНИЙ, а, е, техн. Який можна розібрати на частини.

Роз’ємними з’єднаннями називають такі, які можуть бути повністю розібрані без пошкодження деталей (Слюс. справа, 1957, 280);

Роз’ємна головка; Роз’ємний кожух.

Словник української мови (СУМ-11)