рокита
РОКИ́ТА, и, ж. Народна назва деяких видів верби, вербових кущів.
Густими гілками покрита й повита, На райській долині стояла рокита Розкішно і пишно (Щог., Поезії, 1958, 443);
На кущеві рокити.. розіп’яв свій невід павук (Бабляк, Жванчик, 1967, 109).
Словник української мови (СУМ-11)