роковий
РОКОВИ́Й, а́, е́, рідко. Який буває раз на рік; щорічний.
[Маруся (тихо до Гарасима):] Дядьку Гарасиме! Як же се так можна? Сьогодні таке свято ро-кове, храм у нас, а ви он — людей смішите (Мирний, V, 1955, 78);
На заході понад лісом шумує ярмарок, осінній, роковий — з волами, з козами (Вас., II, 1959, 218).
Словник української мови (СУМ-11)