романтичка
РОМАНТИ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до рома́нтик 2.
— Бачиш, яка я фантастка, романтичка (Фр., IV, 1950, 359);
Кожна дівчина хоче стати Джульєтою, хоче, щоб кохання защебетало їй у серці солов’єм,.. як бачите, я в цьому романтичка (Речм., Твій побратим, 1962, 10).
Словник української мови (СУМ-11)