Словник української мови в 11 томах

романтика

РОМА́НТИКА, и, ж.

1. Те саме, що романти́зм 2, 3.

В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (Коцюб., III, 1956, 31);

Сама романтика в нашій літературі тим зріліша і крилатіша, чим тривкіше вона спирається на глибоке реалістичне проникнення в життя (Про багатство л-ри, 1959, 157);

Справжньому художнику-новатору не може бути чужою революційна романтика, яка допомагає знаходити високе у нашій дійсності, у малому бачити велике, у звичайному — незвичайне (Ком. Укр., 12, 1963, 48);

Мене він [О. Довженко] прив’язав до себе дружніми рефренами і талановитістю конкретної романтики (Ю. Янов., V, 1959, 121);

Наталя довго говорила про Остапчука. Таких, як він, мало.. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика (Жур., Вечір.., 1958. 172).

◊ Купа́тися в рома́нтиці див. купа́тися.

2. Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини.

— В цій професії я бачила стільки поезії, романтики… (Донч., V, 1957, 437);

Далека подорож всміхалася їй незнаними пригодами, привабною романтикою (Кач., II, 1958, 25);

У романтичний край легенд у наші дні прийшла нова романтика, і нові легенди народжуються серед гір і полонин (Цюпа, Україна.., 1960, 283);

// Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.).

Тематика поезій Л. Первомайського тісно зв’язана з життям і боротьбою ленінського комсомолу в роки громадянської війни і в період соціалістичного будівництва. Його вірші пройняті романтикою боїв і творчих дерзань (Іст. укр. літ., II, 1956, 82);

Романтика праці твоєї Ввійде у віки, комсомол! (С. Ол., Вибр., 1959, 244);

Любов до вітчизни, непримиренність до ворога-окупанта, а найбільше, мабуть, виховувана змалку ненависть до паразита-буржуя і сама романтика збройної боротьби привели їх [робітників] у лави майбутніх активних бійців (Смолич, V, 1959, 462).

3. збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва.

Під впливом Лімбаха я покинув читати інші [твори французьких письменників], а зачитувався натомість історичними повістями Шпіндлера та фантастичною романтикою Гофмана (Фр., IV, 1950, 248).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. романтика — рома́нтика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. романтика — Романтизм; (борні) героїка, поезія, (професії) привабливість.  Словник синонімів Караванського
  3. романтика — [романтиека] -кие, д. і м. -иец'і  Орфоепічний словник української мови
  4. романтика — -и, ж. 1》 Те саме, що романтизм 2), 3). 2》 Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. || Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). 3》 збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. романтика — нтика (від франц. romantique – романтик) 1. Надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення. 2. Те саме, що й романтизм.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. романтика — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА.  Словник синонімів української мови