романтика

рома́нтика

[романти^ека]

-ки^е, д. і м. -и^ец'і

Значення в інших словниках

1. романтика — рома́нтика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. романтика — Романтизм; (борні) героїка, поезія, (професії) привабливість.  Словник синонімів Караванського
3. романтика — -и, ж. 1》 Те саме, що романтизм 2), 3). 2》 Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. || Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). 3》 збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (М.  Словник української мови у 20 томах
5. романтика — нтика (від франц. romantique – романтик) 1. Надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення. 2. Те саме, що й романтизм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. романтика — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА.  Словник синонімів української мови
7. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах