романтика

РОМА́НТИКА, и, ж.

1. Те саме, що романти́зм 2, 3.

В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (М. Коцюбинський);

Сама романтика в нашій літературі тим зріліша і крилатіша, чим тривкіше вона спирається на глибоке реалістичне проникнення в життя (з наук. літ.);

Мене він [О. Довженко] прив'язав до себе дружніми рефренами і талановитістю конкретної романтики (Ю. Яновський);

Наталя довго говорила про Остапчука. Таких, як він, мало .. Чутливий, багатий душею. В нього є мрія, романтика (С. Журахович).

2. Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини.

– В цій професії я бачила стільки поезії, романтики... (О. Донченко);

Далека подорож всміхалася їй незнаними пригодами, привабною романтикою (Я. Качура);

У романтичний край легенд у наші дні прийшла нова романтика, і нові легенди народжуються серед гір і полонин (І. Цюпа);

// Героїка, піднесення (стос. боротьби, праці і т. ін.).

Його [Л. Первомайського] вірші пройняті романтикою боїв і творчих дерзань (з навч. літ.).

3. збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва.

Під впливом Лімбаха я покинув читати інші [твори французьких письменників], а зачитувався натомість історичними повістями Шпіндлера та фантастичною романтикою Гофмана (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. романтика — рома́нтика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. романтика — Романтизм; (борні) героїка, поезія, (професії) привабливість.  Словник синонімів Караванського
3. романтика — [романтиека] -кие, д. і м. -иец'і  Орфоепічний словник української мови
4. романтика — -и, ж. 1》 Те саме, що романтизм 2), 3). 2》 Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. || Героїка, піднесення (боротьби, праці і т. ін.). 3》 збірн., рідко. Романтичні твори літератури й мистецтва.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. романтика — нтика (від франц. romantique – романтик) 1. Надзвичайність, незвіданість чогось, що викликає емоційно-піднесене ставлення. 2. Те саме, що й романтизм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. романтика — РОМАНТИ́ЗМ (художній метод у літературі та мистецтві, пройнятий оптимізмом і прагненням показати в яскравих образах високе призначення людини; умонастрій, який характеризується ідеалізацією дійсності, мрійливою споглядальністю), РОМА́НТИКА.  Словник синонімів української мови
7. романтика — РОМА́НТИКА, и, ж. 1. Те саме, що романти́зм 2, 3. В літературних напрямках скрізь панує польська романтика, підмішана німецьким сентименталізмом XVIII віку (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах