росиночка
РОСИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до роси́нка.
Ранок був ясний.., поле зеленілось, як оксамит зелений, росиночки блискали (Вовчок, І, 1955, 349);
— Таке діло… — не годиться! — лаявся він. — Тут сорочку хоч викручуй, а на ньому ні росиночки (Тют., Вир, 1964, 182);
*У порівн. Ледве вчула королівна ту лагідну, тиху мову, затремтіла вся і впала, мов росиночка, додолу (Л. Укр., І, 1951, 437).
Словник української мови (СУМ-11)