рослина
РОСЛИ́НА, и, ж.
1. Організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й грунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі і разом з тваринними організмами належить до живої природи.
Наша країна багата на різноманітні лікарські рослини (Наука.., 7, 1958, 29);
Рослини — це основне джерело вітамінів для тварин (Хлібороб Укр., 7, 1968, 27);
Мічурін нахилився над молодою рослиною, замислений і сумний, наче лікар над хворою дитиною (Довж., І, 1958, 419).
∆ Ембріоло́гія росли́н див. ембріоло́гія;
Краси́льні росли́ни див. краси́льний;
Мая́чна росли́на див. мая́чний;
Пластові́ росли́ни див. пластови́й;
Світлова́ росли́на див. світлови́й;
Спорові́ росли́ни див. спорови́й.
2. діал. Рослинність (у 1 знач.).
Земля убралася в пахучу і свіжу рослину,— ні листочка жовтого, ні стеблини сухої нігде не забачиш, все неначе зеленою сукнею вкрито (Мирний, IV, 1955, 212);
Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка — Діамантова росинка (Щог., Поезії, 1958, 274).
Словник української мови (СУМ-11)