рослина

Переважно автотрофний (завдяки здатності до фотосинтезу) організм; найчастіше прикріплена до субстрату; росте протягом усього життя; клітини оточені клітинною стінкою; містить хлоропласти, які спричиняють зелене забарвлення листків і пагонів (за винятком деяких рослин-паразитів).

Значення в інших словниках

1. рослина — росли́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. рослина — [рослина] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. рослина — -и, ж. 1》 Організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі та разом із тваринними організмами належить до живої природи. Красильні рослини. Спорові рослини. 2》 діал. Рослинність (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рослина — РОСЛИ́НА, и, ж. 1. Організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі і разом з тваринними організмами належить до живої природи.  Словник української мови у 20 томах
5. рослина — РОСЛИ́НА (організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й ґрунту), РОСТИ́НА заст.; КУЛЬТУ́РА (що розводиться, вирощується). Жито — одна з найвитриваліших рослин на планеті (О. Гончар); З атріума видко крізь сіни..  Словник синонімів української мови
6. рослина — Росли́на, -ни, -ли́ни, -ли́н  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. рослина — РОСЛИ́НА, и, ж. 1. Організм, який живиться неорганічними речовинами повітря й грунту, є однією з форм існування живої матерії на Землі і разом з тваринними організмами належить до живої природи. Наша країна багата на різноманітні лікарські рослини (Наука.  Словник української мови в 11 томах