ростинка

РОСТИ́НКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до рости́на.

Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої ростинки по листку І бережно у кошики складають (Фр., XI, 1952, 292);

Великий ліс, що задержався коло села, виглядав поважно і стурбовано, і лиш десь-не-десь дрижало замираюче пожовкле листя на чорному гіллі, зеленілась якась витривала ростинка на землі (Коб., II, 1956, 82).

Значення в інших словниках

1. ростинка — рости́нка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ростинка — -и, ж., заст. Зменш.-пестл. до ростина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ростинка — РОСТИ́НКА, и, ж., заст. Зменш.-пестл. до рости́на. Не рвуть [дівчата] квіток співучих, та зривають Із кождої [кожної] ростинки по листку І бережно у кошики складають (І.  Словник української мови у 20 томах