ростомір

РОСТОМІ́Р, а, ч., спец. Прилад для вимірювання зросту людини.

Визначення антропометричних показників провадиться за допомогою спеціального інструментарію (ростомір, вага та ін.) (Шк. гігієна, 1954, 43).

Значення в інших словниках

1. ростомір — ростомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ростомір — -а, ч., спец. Прилад для вимірювання зросту людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ростомір — РОСТОМІ́Р, а, ч., спец. Прилад для вимірювання зросту людини. Визначення антропометричних показників провадиться за допомогою спеціального інструментарію (ростомір, вага та ін.) (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах