ростральний
РОСТРА́ЛЬНИЙ, а, е, архт. Прикм. до ро́стра 2.
Далі Агріппа, з наказу богів, при сприятливім вітрі, Ставить у стрій кораблі; на чолі гордовитім у нього Славна ознака звитяги, ростральний вінець променіє Там з іноземною міццю, при зброї і шатах відмінних (Зеров, Вибр., 1966, 257).
Ростра́льна коло́на — колона з рострами (у 2 знач.).
Ростральні колони часто споруджувались в епоху римської імперії і служили пам’ятниками перемог у морських боях (Архіт. Рад. Укр., 5, 1941, 48).
Словник української мови (СУМ-11)