роїтися
РОЇ́ТИСЯ, рої́ться, недок.
1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах).
Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (Н.-Лев., IV, 1956, 214);
Добре роїлись у нового пасічника бджоли (Донч., Ю. Васюта, 1950, 148);
// перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей).
Замурзана дітвора.. роїлася попідтинню (Коцюб., І, 1955, 309);
На базарі вже роїлася галаслива юрба, лахміття літало з рук на руки (Мик., II, 1957, 331);
Бійці та словаки групами роїлися по селу, юрмилися на майдані (Гончар, III, 1959, 317);
// перен. Бути або з’являтися у великій кількості.
Надворі все огортала ніч. Високо в небі роїлися золоті зорі (Трубл., І, 1955, 284);
Над безкраїм морським простором рояться хмари — чорні, темні, синьо-темні, попелясті (Хижняк, Килимок, 1961, 4).
◊ Ро́єм рої́тися див. рій¹.
2. Літати, повзати, скупчуючись роєм (про бджіл і подібних до них комах).
Перед очима роїлись хмарами бджоли з колгоспного саду (Кучер, Пов., 1949, 242);
В хаті стояла півтемрява. Біля мисника роїлись мухи (М. Ол., Леся, 1960, 84);
// Кружляти в повітрі (про сніжинки, порошинки і т. ін.).
За вікном давно вже панувала ніч. У світлі вуличних ліхтарів роїлися сніжинки, і важко було зрозуміти, чи вони летять угору, чи падають на землю (Ряб., Жайворонки, 1957, 95);
Міріади кольористих порошинок вихрилися, роїлися і тремтіли в сонячному промінні (Смолич, II, 1958, 7).
3. перен. Безперервно з’являтися, виникати одне за одним (про думки, почуття і т. ін.).
Замість сну неспокійні думки роїлися в його голові (Фр., VI, 1951, 245);
Архів Панаса Мирного.. показав, яка велика кількість задумів, яка незліченна сила образів роїлися в творчій фантазії письменника (Від давнини.., І, 1960, 341).
Словник української мови (СУМ-11)