роїтися

РОЇ́ТИСЯ, рої́ться, недок.

1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах).

Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (Н.-Лев., IV, 1956, 214);

Добре роїлись у нового пасічника бджоли (Донч., Ю. Васюта, 1950, 148);

// перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей).

Замурзана дітвора.. роїлася попідтинню (Коцюб., І, 1955, 309);

На базарі вже роїлася галаслива юрба, лахміття літало з рук на руки (Мик., II, 1957, 331);

Бійці та словаки групами роїлися по селу, юрмилися на майдані (Гончар, III, 1959, 317);

// перен. Бути або з’являтися у великій кількості.

Надворі все огортала ніч. Високо в небі роїлися золоті зорі (Трубл., І, 1955, 284);

Над безкраїм морським простором рояться хмари — чорні, темні, синьо-темні, попелясті (Хижняк, Килимок, 1961, 4).

◊ Ро́єм рої́тися див. рій¹.

2. Літати, повзати, скупчуючись роєм (про бджіл і подібних до них комах).

Перед очима роїлись хмарами бджоли з колгоспного саду (Кучер, Пов., 1949, 242);

В хаті стояла півтемрява. Біля мисника роїлись мухи (М. Ол., Леся, 1960, 84);

// Кружляти в повітрі (про сніжинки, порошинки і т. ін.).

За вікном давно вже панувала ніч. У світлі вуличних ліхтарів роїлися сніжинки, і важко було зрозуміти, чи вони летять угору, чи падають на землю (Ряб., Жайворонки, 1957, 95);

Міріади кольористих порошинок вихрилися, роїлися і тремтіли в сонячному промінні (Смолич, II, 1958, 7).

3. перен. Безперервно з’являтися, виникати одне за одним (про думки, почуття і т. ін.).

Замість сну неспокійні думки роїлися в його голові (Фр., VI, 1951, 245);

Архів Панаса Мирного.. показав, яка велика кількість задумів, яка незліченна сила образів роїлися в творчій фантазії письменника (Від давнини.., І, 1960, 341).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роїтися — рої́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. роїтися — (- людей) купчитися, громадитися; (коло дівчат) витися; (роями) літати; (- сніжинки) кружляти; (- думки) П. снувати. Словник синонімів Караванського
  3. роїтися — див. виникати Словник синонімів Вусика
  4. роїтися — роїться, недок. 1》 Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). || перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей). || перен. Бути або з'являтись у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роїтися — РОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. 1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (І. Словник української мови у 20 томах
  6. роїтися — ро́єм рої́тися. Бути, водитися де-небудь у великій кількості (про живі істоти). Колись, дуже давно, на землях, що розкинулися вздовж лісового берега Дніпра, буяли густі мішані ліси. Фразеологічний словник української мови
  7. роїтися — РОЇ́ТИСЯ (про безліч комах — безладно рухатися в різних напрямках), КИШІ́ТИ, КОМАШИ́ТИСЯ розм., КОПОШИ́ТИСЯ розм. Доки обідатимеш, над твоїм обідом весь час роїтимуться голодні степові мухи (О. Словник синонімів української мови
  8. роїтися — Рої́тися, рою́ся, рої́шся, роя́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. роїтися — Роїтися, -роюся, -їшся гл. 1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862. 2) — в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373. Словник української мови Грінченка