роїтися

Роїтися, -роюся, -їшся

гл.

1) Роиться. Сідайте, щоб рої роїлись. Ном. № 11862.

2)в голові. Вспомниться. Усього то не згадаєш... а так перекину, що роїться в голові з крамаревого оповідання. О. 1862. IX. 70. Йому в голові і буде все роїтись, що.... вона йому не рівня. Котл. Н. П. 373.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роїтися — див. виникати Словник синонімів Вусика
  2. роїтися — РОЇ́ТИСЯ (про безліч комах — безладно рухатися в різних напрямках), КИШІ́ТИ, КОМАШИ́ТИСЯ розм., КОПОШИ́ТИСЯ розм. Доки обідатимеш, над твоїм обідом весь час роїтимуться голодні степові мухи (О. Словник синонімів української мови
  3. роїтися — Рої́тися, рою́ся, рої́шся, роя́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роїтися — роїться, недок. 1》 Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). || перен. Збиратися групами, купками; купчитися (про людей). || перен. Бути або з'являтись у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. роїтися — РОЇ́ТИСЯ, рої́ться, недок. 1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. роїтися — (- людей) купчитися, громадитися; (коло дівчат) витися; (роями) літати; (- сніжинки) кружляти; (- думки) П. снувати. Словник синонімів Караванського
  7. роїтися — ро́єм рої́тися. Бути, водитися де-небудь у великій кількості (про живі істоти). Колись, дуже давно, на землях, що розкинулися вздовж лісового берега Дніпра, буяли густі мішані ліси. Фразеологічний словник української мови
  8. роїтися — рої́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  9. роїтися — РОЇ́ТИСЯ, ї́ться, недок. 1. Скупчуватися навколо матки, утворюючи рій; виділятися в новий рій (про бджіл і подібних до них комах). Бджоли були готові роїтися, і Грицай вже запросив до себе за пасічника діда Оникія (І. Словник української мови у 20 томах