Словник української мови в 11 томах

рудокопний

РУДОКО́ПНИЙ, а, е. Стос. до добування руди (у 1 знач.).

Вони турбуються за своє рудокопне діло (Досв., Вибр., 1959, 305).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рудокопний — рудоко́пний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рудокопний — -а, -е. Стос. до добування руди (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рудокопний — РУДОКО́ПНИЙ, а, е. Стос. до добування руди (у 1 знач.). Вони турбуються за своє рудокопне діло (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах