рульовий
РУЛЬОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до руль.
Бачиш капітана? — Он він стоїть, у рульовій рубці (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 4);
Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п’ятій автобуси виходять на лінію (Веч. Київ, 2.IX 1967, 3).
2. у знач. ім. рульови́й, во́го, ч. Той, хто править рулем на судні.
Ад’ютант полковника був приставлений до рульового у рубку (Собко, Скеля.., 1961, 62).
Словник української мови (СУМ-11)