рум’яненький

РУМ’Я́НЕНЬКИЙ, а, е. Досить рум’яний.

Маруся зовсім змінилась на лиці: стала собі рум’яненька, як зоренька перед сход сонця (Кв.-Осн., II, 1956, 86);

— Привертайте, не минайте, Сластьоночки плачуть, Пухнатенькі, рум’яненькі, Самі у рот скачуть (Гл., Вибр., 1957, 243).