Словник української мови в 11 томах

рутвиця

РУ́ТВИЦЯ, і, ж. (Thalictrum L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтцевих з дрібними жовтими квітками, зібраними у волотисті суцвіття; використовується в медицині та промисловості.

На болотистих луках ростуть жовтуваті квіти — жовтець і рутвиця (Наука.., 5, 1962, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рутвиця — ру́твиця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рутвиця — -і, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих з дрібними жовтими квітками, зібраними у суцвіття; використовується в медицині (як кровоспинний, антисептичний засіб) та промисловості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рутвиця — РУ́ТВИЦЯ, і, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих з дрібними жовтими квітками, зібраними у волотисті суцвіття; використовується в медицині та промисловості. На болотистих луках ростуть жовтуваті квіти – жовтець і рутвиця (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах