рутвяний

РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1.

Ой, зв’язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (Манж., Тв., 1955, 46);

Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії, рутвяні луки з дзеркалами старих річищ і верболозами (М. Ол., Леся, 1960, 71).

Значення в інших словниках

1. рутвяний — рутвя́ний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. рутвяний — див. зелений  Словник синонімів Вусика
3. рутвяний — -а, -е, рідко. Те саме, що рутовий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рутвяний — РУТВЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що ру́товий 1. Ой, зв'язала дівчинонька рутвяний вінок, Закрасила голівоньку, пішла у танок (І. Манжура); Полонила її Дніпрова краса, зачарували оті далекі гаї, що ледь мріють на обрії...  Словник української мови у 20 томах
5. рутвяний — Рутвяни́й = рутяни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. рутвяний — Рутвяни́й, -а́, -е́ = рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.  Словник української мови Грінченка