ручисько

РУЧИ́СЬКО, а, с. Збільш. до рука́ 1.

Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іванишина роздирали його. Він тепер зубами і ручиськами буде видирати своє щастя (Стельмах, II, 1962, 363).

Значення в інших словниках

1. ручисько — ручи́сько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ручисько — -а, с. Збільш. до рука 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ручисько — РУЧИ́СЬКО, а, с. Збільш. до рука́ 1. Заздрість до Юрія, злість на Мірошниченка й Іванишина роздирали його. Він тепер зубами і ручиськами буде видирати своє щастя (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах