рюмсати

РЮ́МСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рю́мати.

[Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (Кроп., V, 1959, 495);

Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (Панч, На калин. мості, 1965, 11).

Значення в інших словниках

1. рюмсати — рю́мсати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. рюмсати — див. ПЛАКАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. рюмсати — див. плакати  Словник синонімів Вусика
4. рюмсати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що рюмати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. рюмсати — РЮ́МСАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що рю́мати. [Полковник (помовчавши):] І досі плачеш?.. Знаю, чого рюмсаєш!.. (М. Кропивницький); Яшко виліз на піч і тільки тоді почав рюмсати (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
6. рюмсати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
7. рюмсати — Рю́мати, -маю, -маєш і рю́мсати, -саю, -саєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. рюмсати — Рюмсати, -саю, -єш гл. Плакать, рюмить. Ном. № 13527.  Словник української мови Грінченка