Словник української мови в 11 томах

рябуватий

РЯБУВА́ТИЙ, а, е. Злегка рябий (у 2 знач.).

Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафтула звісив до нього [Марка] голову (Мик., II, 1957, 421);

Рябувате обличчя.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рябуватий — рябува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рябуватий — див. плямистий; рябий  Словник синонімів Вусика
  3. рябуватий — -а, -е. Злегка рябий (у 2 знач.). Рябувате обличчя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рябуватий — РЯБУВА́ТИЙ, а, е. Злегка рябий (у 2 знач.). Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафтула звісив до нього [Марка] голову (І. Микитенко); Подеколи [Хмельницький] поглядав на рябуватого юнака в білій свитині, що йшов з ним поруч...  Словник української мови у 20 томах