рябуватий
РЯБУВА́ТИЙ, а, е.
Злегка рябий (у 2 знач.).
Чорнявий рябуватий татарчук Яшка Нафтула звісив до нього [Марка] голову (І. Микитенко);
Подеколи [Хмельницький] поглядав на рябуватого юнака в білій свитині, що йшов з ним поруч, і стискалося в грудях мужнє серце, а в скронях калатало раз у раз: “На продаж, на продаж” (Р. Іваничук);
Рябувате обличчя.
Словник української мови (СУМ-20)