рятувальник
РЯТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.-
Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функції рятувальників (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 20);
Рятувальники завжди готові допомогти людині, що потрапила в біду (Веч. Київ, 19.VIІ 1968, 2).
Словник української мови (СУМ-11)