рятувальник
РЯТУВА́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.
– Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функції рятувальників (Ю. Бедзик);
Рятувальники завжди готові допомогти людині, що потрапила в біду (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)