1. Словник української мови у 20 томах

рятувальник

РЯТУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.

– Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функції рятувальників (Ю. Бедзик);

Рятувальники завжди готові допомогти людині, що потрапила в біду (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рятувальник — Яка відмінність між іменниками рятувальник і рятівник? Рятувальник – той, хто спеціально займається рятуванням або за певних умов виявляє намір це зробити. “Майстер спорту аквалангіст-рятувальник Вітя Єгорченко загинув торік у підводних скелях... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. рятувальник — рятува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. рятувальник — -а, ч. Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рятувальник — РЯТУВА́ЛЬНИК (той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь), РЯТІВНИ́К. У випадку небезпеки відразу подається по радіостанції сигнал рятувальникам (з газети); 112 кращих рятівників.. зібралися на перші республіканські змагання державної рятувально-водолазної служби (з газети). Словник синонімів української мови
  5. рятувальник — РЯТУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається рятуванням кого-, чого-небудь.- Раніше ми були тільки науково-дослідною групою, а тепер взяли на себе ще й функції рятувальників (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 20); Рятувальники завжди готові допомогти людині, що потрапила в біду (Веч. Київ, 19.VIІ 1968, 2). Словник української мови в 11 томах