1. Словник української мови у 20 томах

рятувальний

РЯТУВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для рятування кого-, чого-небудь.

Незначні за обсягом дослідження з питань безпеки праці у вугільній промисловості Донбасу провадились тоді в Донецькій рятувальній станції в Макіївці (з наук. літ.);

Працівники рятувальної служби роблять усе, щоб люди почували себе спокійно під час купання (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рятувальний — рятува́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. рятувальний — РЯТУВАЛЬНИЙ – РЯТІВНИЙ – РЯТІВНИЧИЙ Рятувальний. Призначений, створений для рятування когось, чогось: рятувальна служба, рятувальна станція, рятувальна експедиція, рятувальна шлюпка. Рятівний. Літературне слововживання
  3. рятувальний — -а, -е. Признач. для рятування кого-, чого-небудь. Рятувальний пояс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рятувальний — РЯТУВА́ЛЬНИЙ (признач. для рятування кого-, чого-небудь), РЯТІВНИ́Й, РЯТУНКО́ВИЙ рідко. Шхуна поквапливо лягає у дрейф і спускає рятувального човна (З. Тулуб); Купаються діти, дорослі, блищать тіла, літають м'ячі, рятівні кола яскравіють.. (О. Гончар); Рятункова команда. Словник синонімів української мови
  5. рятувальний — Рятува́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рятувальний — РЯТУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач, для рятування кого-, чого-небудь. Незначні за обсягом дослідження з питань безпеки праці у вугільній промисловості Донбасу провадились тоді в Донецькій рятувальній станції в Макіївці (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах