Словник української мови в 11 томах

рівнесенький

РІВНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже, зовсім рівний (у 1-5 знач.).

От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Хотк., II, 1966, 138);

Усе приглядалася [Галочка], як він гарно говорить та губоньками, що червоні, як та калина, поворочує [повертає], і з-за них та зубоньки мелькають, білесенькі та рівнесенькі, як є один (Кв.-Осн., II, 1956, 327).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рівнесенький — рівне́сенький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівнесенький — див. рівний  Словник синонімів Вусика
  3. рівнесенький — -а, -е. Дуже, зовсім рівний (у 1-5 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рівнесенький — РІВНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е. Дуже, зовсім рівний (у 1–5 знач.). От і полонинка ся. Аж сміється, зелена. Рівнесенька така, веселенька. Безклопітна (Г.  Словник української мови у 20 томах
  5. рівнесенький — Рівне́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)