рівнобіжний

РІВНОБІ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що парале́льний.

Досі наші очі спочивали на морі, чужі, далекі, як дві лінії рівнобіжні, що пішли в світ без надії зійтися (Коцюб.. II, 1955, 418).

Значення в інших словниках

1. рівнобіжний — рівнобі́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рівнобіжний — Паралельний.  Словник синонімів Караванського
3. рівнобіжний — -а, -е. Те саме, що паралельний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рівнобіжний — РІВНОБІ́ЖНИЙ, а, е. Те саме, що парале́льний. Досі наші очі спочивали на морі, чужі, далекі, як дві лінії рівнобіжні, що пішли в світ без надії зійтися (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
5. рівнобіжний — ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ (який утворює з чим-небудь паралель), РІВНОБІ́ЖНИЙ. Звернула (Катря) за ріг і вийшла на паралельну глуху вулицю (А. Головко); Наші очі спочивали на морі, чужі, далекі, як дві лінії рівнобіжні, що пішли в світ без надії зійтися (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
6. рівнобіжний — Рівнобі́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)