рівнобіжно
РІВНОБІ́ЖНО. Присл. до рівнобі́жний.
Деякий час обидві форми [«Дніпр» і «Дніпро»] вживаються рівнобіжно, з явною перевагою чимдалі форми «Дніпро» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 48).
Словник української мови (СУМ-11)РІВНОБІ́ЖНО. Присл. до рівнобі́жний.
Деякий час обидві форми [«Дніпр» і «Дніпро»] вживаються рівнобіжно, з явною перевагою чимдалі форми «Дніпро» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 48).
Словник української мови (СУМ-11)