рівнобіжно

рівнобіжно водночас; одночасно (ст): Рівнобіжно з тими вечерницями в честь Т. Шевченка улаштовували учні української гімназії також “свої' вечерниці в ту честь (Шухевич)

Значення в інших словниках

1. рівнобіжно — Рівнобі́жно: — паралельно [54]  Словник з творів Івана Франка
2. рівнобіжно — рівнобі́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. рівнобіжно — Присл. до рівнобіжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. рівнобіжно — РІВНОБІ́ЖНО. Присл. до рівнобі́жний. Деякий час обидві форми [“Дніпр” і “Дніпро”] вживаються [у творах Т. Шевченка] рівнобіжно, з явною перевагою чимдалі форми “Дніпро” (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. рівнобіжно — РІВНОБІ́ЖНО. Присл. до рівнобі́жний. Деякий час обидві форми [«Дніпр» і «Дніпро»] вживаються рівнобіжно, з явною перевагою чимдалі форми «Дніпро» (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 48).  Словник української мови в 11 томах