рівномірно

РІВНОМІ́РНО. Присл. до рівномі́рний.

Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13);

З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Тют., Вир, 1964, 104).

Значення в інших словниках

1. рівномірно — рівномі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. рівномірно — Присл. до рівномірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рівномірно — Однаково  Словник чужослів Павло Штепа
4. рівномірно — РІВНОМІ́РНО. Присл. до рівномі́рний. Воно [серце] билося рівномірно, так, як рівномірно й спокійно дихав Сергій (І. Багмут); З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах