Словник української мови в 11 томах

рівноплечий

РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. рівноплечий — рівнопле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. рівноплечий — -а, -е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рівноплечий — РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі. Навчальні терези діють як рівноплечий важіль (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах