рівноплечий

РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е.

Який має рівні (у 2 знач.) плечі.

Навчальні терези діють як рівноплечий важіль (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. рівноплечий — рівнопле́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. рівноплечий — -а, -е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рівноплечий — РІВНОПЛЕ́ЧИЙ, а, е. Який має рівні (у 2 знач.) плечі.  Словник української мови в 11 томах